своєумка
СВОЄУ́МКА, и, ж., розм.
Жін. до своєу́м.
Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка непокірлива; не долюбляла і вона його (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)СВОЄУ́МКА, и, ж., розм.
Жін. до своєу́м.
Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка непокірлива; не долюбляла і вона його (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)