своєумець
СВОЄУ́МЕЦЬ, мця, ч., розм.
Те саме, що своєу́м.
[Кабак:] Ще й місяця не пройшло, як цей своєумець став гетьманом, а вже встиг понастягати сюди на Січ своїх: Богуна, Ганжу... (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)СВОЄУ́МЕЦЬ, мця, ч., розм.
Те саме, що своєу́м.
[Кабак:] Ще й місяця не пройшло, як цей своєумець став гетьманом, а вже встиг понастягати сюди на Січ своїх: Богуна, Ганжу... (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)