свячення
СВЯ́ЧЕННЯ, я, с., церк.
Дія за знач. святи́ти.
Знаю: “святі не мечем, а вірою перемагали”, так і при свяченні меча говориться, але отче всечесний! Що ж буде зо світом, коли порушений буде хоча б той і найменший припис обичаїв лицарських (Н. Королева);
Подивитися на свячення Софії прийшов увесь Київ (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)