селюх
СЕЛЮ́Х, а́, ч., діал.
Селюк.
Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого селюха, яким був я (І. Франко);
Я з тим і не таюся, що я простий селюх (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)СЕЛЮ́Х, а́, ч., діал.
Селюк.
Він був тип міського хлопця, повна супротилежність того несмілого та боязливого селюха, яким був я (І. Франко);
Я з тим і не таюся, що я простий селюх (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)