ситно

СИ́ТНО.

Присл. до си́тний¹.

Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Яновський);

// у знач. пред.

Кажуть – смерть усіх рівняє; кажуть – на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там – ситно й тепло (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. ситно — си́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ситно — Присл. до ситний I. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ситно — СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹ Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Янов., II, 1954, 229); // у знач. присудк. сл. Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там — ситно й тепло (Мирний, III, 1954, 19).  Словник української мови в 11 томах