ситно

СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹

Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Янов., II, 1954, 229);

// у знач. присудк. сл.

Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там — ситно й тепло (Мирний, III, 1954, 19).

Значення в інших словниках

1. ситно — си́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ситно — Присл. до ситний I. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ситно — СИ́ТНО. Присл. до си́тний¹. Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Ю. Яновський); // у знач. пред. Кажуть – смерть усіх рівняє; кажуть – на тім світі усе навпаки: тут було голодно й голодно, там – ситно й тепло (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах