скандзюбитися
СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзю́бляться; док., розм.
1. Зігнутися, викривитися.
Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Панас Мирний).
2. перен., вульг. Здохнути.
А щоб той собака тобі скандзюбився! (Сл. Б. Грінченка);
Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє... і скандзюбилося сердешне... (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)