сковирнути

СКОВИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь.

Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (П. Панч).

2. розм. Змусити впасти; повалити.

– Розсерджуся – ведмедя сковирну (О. Донченко);

// перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце і т. ін.

– В Криму, брат, ще зосталось гадів на розвід. Денікіна, ч-чортяку, сковирнули, натомість Антанта Врангеля вже відгодовує (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. сковирнути — сковирну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сковирнути — -ну, -неш, док., перех. 1》 Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. 2》 розм. Змусити впасти, повалити. || перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сковирнути — СКОВИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (Панч, В дорозі, 1959, 76). 2. розм. Змусити впасти; повалити. — Розсерджуся — ведмедя сковирну (Донч., Шахта..  Словник української мови в 11 томах