сковорода
СКОВОРОДА́, и́, ж.
Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу.
Вщипне тіста [сластьонниця], та на сковороду ув олію (Г. Квітка-Основ'яненко);
Внесла жінка сковороду з яєчнею (А. Головко);
На столі стояла накрита чистим рушником сковорода з смаженою картоплею (Д. Ткач);
* У порівн. Сонце стояло над головою, як сковорода, розпалене та наче огнем пекло (Панас Мирний);
– Мінами як зачнуть швиргати – так навколо шкварчить, як на сковороді (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)