скорець
СКО́РЕЦЬ, рця, ч., діал.
Вузький довгий килим.
Сяде [Марія] ввечері скорці-коверці повстяні ткати, квіти червоні та жовті на чорному тлі розкидати .. – теж милуюся (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)СКО́РЕЦЬ, рця, ч., діал.
Вузький довгий килим.
Сяде [Марія] ввечері скорці-коверці повстяні ткати, квіти червоні та жовті на чорному тлі розкидати .. – теж милуюся (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)