скороминучий
СКОРОМИНУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що скоромину́щий.
Розмовляла [Люба] з Юрієм, згадуючи кожну дрібничку з свого скороминучого щастя (П. Кочура);
Людське життя не таке вже довге, щоб розмінювати його на тимчасові скороминучі захоплення і розчарування (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)