скоромник
СКОРО́МНИК, а, ч., розм.
Той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постує.
Колись раз привели одного скоромника, що в середу їв, мов той цуцик, скоромне (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)СКОРО́МНИК, а, ч., розм.
Той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постує.
Колись раз привели одного скоромника, що в середу їв, мов той цуцик, скоромне (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)