скромняга
СКРОМНЯ́ГА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що скро́мник і скро́мниця.
Вона була певна, що в майбутньому його жде щось незвичайне, це ж із таких скромняг виростають ті, що стають потім відомими, роблять відкриття (О. Гончар);
Бачура згадує Петра Гуржія, а бачить перед собою такого ж скромнягу фронтового розвідника Терьоху з Зауралля (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)