скік-верть
СКІК-ВЕ́РТЬ.
Уживається як присудок на позначення рвучких рухів з раптовими підскоками і поворотами в різні боки.
Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди – Та якось під той дуб і доскакало (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)