скік-верть
СКІК-ВЕ́РТЬ. Уживається як присудок на позначення рвучких рухів з раптовими підскоками і поворотами в різні боки.
Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало (Гл., Вибр., 1951, 61).
Словник української мови (СУМ-11)