славненько
СЛАВНЕ́НЬКО.
Присл. до славне́нький.
– Чуєш? – промовляли брати дно до дного. – От як йому [брату] буде! От як виборно [гарно]! – І Галя погукувала: “О, славненько! О, любенько!” (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)СЛАВНЕ́НЬКО.
Присл. до славне́нький.
– Чуєш? – промовляли брати дно до дного. – От як йому [брату] буде! От як виборно [гарно]! – І Галя погукувала: “О, славненько! О, любенько!” (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)