славонька

СЛА́ВОНЬКА, и, ж.

Пестл. до сла́ва 1–3.

[Маруся:] Я благати буду Бога, Щоб допоміг тобі скоріш вернутись І славоньки добути (В. Самійленко);

– Краще в полі нашому над мене немає, Аж до моря славонька про мене літає (Л. Глібов);

Зав'янь, рута зелененька, Понад берегами, Знапастила я славоньку Темними ночами (Я. Щоголів);

Пряла вдень я й уночі, Тепер перестала: Про куделицю мою Славонька постала (П. Куліш);

– Ой, козаче, утікай Та й на мене славоньки не пускай (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. славонька — сла́вонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. славонька — -и, ж. Пестл. до слава 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. славонька — СЛА́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до сла́ва 1-3. [Маруся:] Я благати буду бога, Щоб допоміг тобі скоріш вернутись І славоньки добути (Сам., II, 1958, 25); Нам, братця, нам, братця,.. Славоньки шукати, Ворога губити (Укр. поети-романтики..  Словник української мови в 11 томах
4. славонька — Славонька, -ки ж. ум. отъ слава.  Словник української мови Грінченка