смертовбивчий

СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е.

Здатний спричинити вбивство, смерть.

Смертовбивча війна;

Смертовбивча блискавка.

Значення в інших словниках

1. смертовбивчий — смертовби́вчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. смертовбивчий — -а, -е. Стос. до смертовбивства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смертовбивчий — СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Стос. до смертовбивства. — Синочку,— не поступалася стара,— після такої смертовбивчої війни як не одружитися! (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах