смертовбивчий

смертовби́вчий

-а, -е.

Стос. до смертовбивства.

Значення в інших словниках

1. смертовбивчий — смертовби́вчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. смертовбивчий — СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Здатний спричинити вбивство, смерть. Смертовбивча війна; Смертовбивча блискавка.  Словник української мови у 20 томах
3. смертовбивчий — СМЕРТОВБИ́ВЧИЙ, а, е. Стос. до смертовбивства. — Синочку,— не поступалася стара,— після такої смертовбивчої війни як не одружитися! (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах