сміховисько

СМІХО́ВИСЬКО, а, с.

1. Те саме, що сміхо́вище.

Чудовисько, сміховисько .. [мене] осмішило (з народної пісні);

[Настя:] Сміховисько! .. Сестра у третіх за чиновником! .. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці..! (М. Кропивницький).

2. Глум, наруга, посміх.

– Не сівба – сміховисько .. Пляма на пляму лізе... – Не моя вина, тут Фокій бродив... – усміхається Роман (В. Бабляк).

Значення в інших словниках

1. сміховисько — сміхо́висько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сміховисько — -а, с. 1》 Те саме, що сміховище. 2》 Глум, наруга, посміх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сміховисько — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А.  Словник синонімів української мови
4. сміховисько — Сміхо́висько, -ка, -ку  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сміховисько — СМІХО́ВИСЬКО, а, с. 1. Те саме, що сміхо́вище. Чудовисько, сміховисько.. [мене] осмішило (Коломийки, 1969, 106); [Настя:] Сміховисько!..Сестра у третіх за чиновником!.. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці..! (Кроп., II, 1958, 61).  Словник української мови в 11 томах