сміховище

СМІХО́ВИЩЕ, а, с.

1. Той з кого (те, з чого) сміються, глузують; об'єкт насмішок.

Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Є. Гребінка);

– То ти хочеш, щоб твоя жінка ходила, як та обірвана циганка? То ти хочеш, щоб я була сміховищем для людей? (І. Нечуй-Левицький).

2. невідм., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх.

– Ой, сміховище! .. Дорого б я дав, щоб побачити таке видовисько, – невгавав пан Бжеський (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. сміховище — сміхо́вище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сміховище — -а, с. 1》 Те, з чого сміються, глузують; об'єкт насмішки, глузування. 2》 невідм., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сміховище — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А.  Словник синонімів української мови
4. сміховище — Сміхо́вище, -ща; -щу; -вища, -вищ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сміховище — СМІХО́ВИЩЕ, а, с. 1. Те, з чого сміються, глузують; об’єкт насмішки, глузування. Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Греб., І, 1957, 55); — То ти хочеш, щоб твоя жінка ходила, як та обірвана циганка?...  Словник української мови в 11 томах
6. сміховище — Сміховище, -ща с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371.  Словник української мови Грінченка