сміхота
СМІХОТА́, и́, ж., розм.
Про те, що здатне розсмішити, викликати тільки сміх.
Очевидячки, це вже сміхота, бо якщо я причинний, то й усі, в кого часом бува зденервування, теж причинні! (А. Кримський);
– Учора на затоці сміхота була. Галка Макогон чемпіонів мало не підрізала [не обігнала]... (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)