Значення в інших словниках
-
сміхота —
сміхота́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
сміхота —
-и, ж., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сміхота —
СМІХОТА́, и́, ж., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати тільки сміх. Очевидячки, це вже сміхота, бо якщо я причинний, то й усі, в кого часом бува зденервування, теж причинні! (А. Кримський); – Учора на затоці сміхота була.
Словник української мови у 20 томах
-
сміхота —
ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А.
Словник синонімів української мови
-
сміхота —
СМІХОТА́, и́, ж., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх. Очевидячки, це вже сміхота, бо якщо я причинний, то й усі, в кого часом бува зденервування, теж причинні! (Крим., Вибр., 1965, 569); — Учора на затоці сміхота була.
Словник української мови в 11 томах
-
сміхота —
Сміхота, -ти ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка