Значення в інших словниках
-
сміхотвор —
сміхотво́р іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
сміхотвор —
-а, ч., заст. Те саме, що сміхотворець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сміхотвор —
Смішко, сміхун, сміюх, сміхотун, (вона) сміхунка, сміюха, сміхотунка
Словник чужослів Павло Штепа
-
сміхотвор —
СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець. У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори – Уродились сміхотвори (Л. Глібов); [Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (М. Кропивницький); Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
сміхотвор —
ГУМОРИ́СТ (людина, схильна до гумору), СМІХОТВО́РЕЦЬ, СМІХОТВО́Р заст. — Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи (І.
Словник синонімів української мови
-
сміхотвор —
СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець. У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори — Уродились сміхотвори (Гл., Вибр., 1951, 213); [Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах