сміхотвор
СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець.
У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори — Уродились сміхотвори (Гл., Вибр., 1951, 213);
[Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (Кроп., І, 1958, 529);
Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (Збірник про Кроп., 1955, 374).
Словник української мови (СУМ-11)