сміхотвор

СМІХОТВО́Р, а, ч., заст.

Те саме, що сміхотво́рець.

У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори – Уродились сміхотвори (Л. Глібов);

[Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (М. Кропивницький);

Сміхотвор мусить бути одягненим вуличним комедіантом (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. сміхотвор — сміхотво́р іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. сміхотвор — див. веселий; жартівник  Словник синонімів Вусика
3. сміхотвор — -а, ч., заст. Те саме, що сміхотворець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сміхотвор — Смішко, сміхун, сміюх, сміхотун, (вона) сміхунка, сміюха, сміхотунка  Словник чужослів Павло Штепа
5. сміхотвор — ГУМОРИ́СТ (людина, схильна до гумору), СМІХОТВО́РЕЦЬ, СМІХОТВО́Р заст. — Я люблю побалакати й з сільськими дядьками: між ними трапляються веселі гумористи (І.  Словник синонімів української мови
6. сміхотвор — СМІХОТВО́Р, а, ч., заст. Те саме, що сміхотво́рець. У нашім славнім царстві, Де стоять гречані гори — Уродились сміхотвори (Гл., Вибр., 1951, 213); [Пріська (до Данила):] Ой, пропаду з реготу! Ти такий сміхотвор!.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах