снарядний
СНАРЯ́ДНИЙ, а, е.
Прикм. до снаря́д 1.
В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (О. Довженко);
Земля усіяна снарядними осколками (І. Волошин);
// Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда.
Снарядна яма;
Снарядний дим;
// Признач. для зберігання снарядів.
Снарядний ящик;
// Признач. для виготовлення снарядів.
Снарядна майстерня.
Словник української мови (СУМ-20)