снарядний
снаря́дний
-а, -е.
Прикм. до снаряд 1).
|| Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда.
|| Признач. для зберігання снарядів.
|| Признач. для виготовлення снарядів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови