1. Великий тлумачний словник сучасної мови

снарядний

снаря́дний

-а, -е.

Прикм. до снаряд 1).

|| Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда.

|| Признач. для зберігання снарядів.

|| Признач. для виготовлення снарядів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снарядний — снаря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (О. Довженко); Земля усіяна снарядними осколками (І. Волошин); // Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. Словник української мови у 20 томах
  3. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Довж., І, 1958, 59); Земля усіяна снарядними осколками (Вол., Самоцвіти, 1952, 158); // Який утворюється, з’являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. Словник української мови в 11 томах