снарядний

снаря́дний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снарядний — -а, -е. Прикм. до снаряд 1). || Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. || Признач. для зберігання снарядів. || Признач. для виготовлення снарядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (О. Довженко); Земля усіяна снарядними осколками (І. Волошин); // Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. Словник української мови у 20 томах
  3. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Довж., І, 1958, 59); Земля усіяна снарядними осколками (Вол., Самоцвіти, 1952, 158); // Який утворюється, з’являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. Словник української мови в 11 томах