снарядний

СНАРЯ́ДНИЙ, а, е.

Прикм. до снаря́д 1.

В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (О. Довженко);

Земля усіяна снарядними осколками (І. Волошин);

// Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда.

Снарядна яма;

Снарядний дим;

// Признач. для зберігання снарядів.

Снарядний ящик;

// Признач. для виготовлення снарядів.

Снарядна майстерня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снарядний — снаря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. снарядний — -а, -е. Прикм. до снаряд 1). || Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. || Признач. для зберігання снарядів. || Признач. для виготовлення снарядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Довж., І, 1958, 59); Земля усіяна снарядними осколками (Вол., Самоцвіти, 1952, 158); // Який утворюється, з’являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. Словник української мови в 11 томах