снарядний

снаря́дний

прикметник

Значення в інших словниках

1. снарядний — -а, -е. Прикм. до снаряд 1). || Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. || Признач. для зберігання снарядів. || Признач. для виготовлення снарядів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (О. Довженко); Земля усіяна снарядними осколками (І. Волошин); // Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда.  Словник української мови у 20 томах
3. снарядний — СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаря́д 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Довж., І, 1958, 59); Земля усіяна снарядними осколками (Вол., Самоцвіти, 1952, 158); // Який утворюється, з’являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда.  Словник української мови в 11 томах