сноб
СНОБ, а, ч.
1. Про людину, яка беззастережно схиляється перед манерами, смаками і т. ін. вищого суспільства і зневажливо ставиться до всього іншого.
2. Людина, яка вважає себе носієм вищої інтелектуальності та вишуканих смаків.
Нехай це снобів покоробить – Я до землі вклоняюсь вам, – Невтомним, мудрим хліборобам, – Батькам і сестрам, і братам (М. Гірник);
Як хочеш від людей шаноби, Любов і гнів бери у путь, А то лиш допотопні сноби Твою поезію приймуть (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)