Значення в інших словниках
-
сноб —
сноб іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сноб —
-а, ч. 1》 іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2》 Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сноб —
Зарозумілець, пихатько, пихаль, бундяк, див. філістер, мегаломан, честолюбець
Словник чужослів Павло Штепа
-
сноб —
СНОБ, а, ч. 1. Про людину, яка беззастережно схиляється перед манерами, смаками і т. ін. вищого суспільства і зневажливо ставиться до всього іншого. 2. Людина, яка вважає себе носієм вищої інтелектуальності та вишуканих смаків.
Словник української мови у 20 томах
-
сноб —
(англ. snob) особа, яка беззастережно схиляється перед модою, манерами, смаками, перед усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному середовищі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
сноб —
СНОБ, а, ч. Людина, яка беззастережно схиляється перед модами, манерами, смаками — усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному середовищі.
Словник української мови в 11 томах