сонцевий
СОНЦЕ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що со́нячний 1.
Сонце привітно посміхалося смаглим обличчям, що повитиналися з товарових вагонів ешелону, грало весело на їхній екзотичній яскравій уніформі, ніби раділо з несподіваної зустрічі тут, на вогкій холодній землі північної країни, з синами його, сонцевого краю (Д. Бузько).
◇ (1) Тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю (д) див. пошука́ти.
Словник української мови (СУМ-20)