сонцевий

СО́НЦЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сонячний 1.

Кожному [партизанові] того дня згадувалася вітчизна, і уявлялася вона вся в сонцевім вогні, з голубими шовками небес, гаптована смарагдами трав (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 280);

День заходив на вечір у бухту, сонцеве плавання.. кінчалося (Юрій Яновський, I, 1958, 124);

Феб у сонцевім візочку Поганяв огнистих коней (Леся Українка, IV, 1954, 183).

Значення в інших словниках

1. сонцевий — со́нце́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сонцевий — -а, -е. Те саме, що сонячний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сонцевий — СОНЦЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що со́нячний 1. Сонце привітно посміхалося смаглим обличчям, що повитиналися з товарових вагонів ешелону, грало весело на їхній екзотичній яскравій уніформі, ніби раділо з несподіваної зустрічі тут...  Словник української мови у 20 томах