сонько
СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм.
Людина, яка любить спати, багато спить.
Враги Троянські почивали .. Оставмо ж сих хропти соньків (І. Котляревський);
– Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)СОНЬКО́, а́, ч. і ж., розм.
Людина, яка любить спати, багато спить.
Враги Троянські почивали .. Оставмо ж сих хропти соньків (І. Котляревський);
– Христинко, вставай! Підіймайся, сонько! (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)