сонячний
СО́НЯЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до со́нце 1–3.
Далеко-далеко мріла морська далеч, неначе обсипана золотими скалками та іскрами сонячного проміння (І. Нечуй-Левицький);
Очима вказала [Марія] на захід, де в сизій імлі купався сонячний диск (Ю. Бедзик);
Сонячна енергія;
Сонячне тепло;
Сонячне затемнення.
2. Заснований на використанні енергії сонця.
Сонячне сушіння – це найбільш поширений спосіб сушіння тютюну (з навч. літ.);
Сонячна батарея;
Сонячні ванни;
Сонячний дистилятор;
// Пов'язаний з вивченням Сонця.
Астрономи різних країн за єдиним планом вивчають сонячні і метеорні проблеми (з наук.-попул. літ.).
3. Ясний; сповнений яскравим світлом сонця.
День був погожий, сонячний;
Погода стояла тепла і сонячна;
Над Ай-Петрі летів, як розливи ріки, тихий вересень, сонячний, любий... (В. Сосюра);
Сонячне літо;
// В якому багато світла й тепла сонця.
А там десь – сонячні краї, І дівчина в одежі білій, І сни дитиннії мої... (М. Рильський);
– Дорогий Іване Володимировичу! Скажи нам що-небудь таке, що б ми могли переказати дітям сонячної Грузії, як твій мудрий заповіт (О. Довженко).
4. Освітлений, залитий сонцем.
Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море, на сонячну сторону (М. Коцюбинський);
Сонячна кімната.
5. перен. Який виражає веселий, радісний настрій, щастя.
Мало було сказати, що її обличчя осявала сонячна посмішка. Воно світилося щастям (С. Журахович);
Сонячне обличчя;
Сонячні перспективи;
// Який супроводжувався успіхом, удачею, щастям.
Семен ясно бачив, що тиждень цей не був сонячним для його друга (В. Собко);
// Нічим не затьмарений; безхмарний.
– Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський).
6. Яскраво-жовтий із золотистим відтінком, схожий кольором на Сонце.
В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (М. Коцюбинський);
Оркестри різних організацій, оперізані сонячними трубами, .. дихали в цей день вальсами та маршами (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)