соняшниковий

СО́НЯШНИКОВИЙ, а, е.

Прикм. до со́няшник.

– Ходімо танцювати, – сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Григорій Тютюнник);

Гнув і я спину на його соняшникових плантаціях (О. Ковінька);

Соняшниковий цвіт;

// Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника.

У низенькому сільському клубі блимав каганець, в якому потріскувала соняшникова олія (С. Воскрекасенко);

Приємна терпкуватість зразу їй підказала, з яких квіток носили його [мед] бджоли. – Соняшниковий? – Соняшниковий, самий свіжий (М. Стельмах);

Соняшникова халва.

Значення в інших словниках

1. соняшниковий — со́няшниковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. соняшниковий — -а, -е. Прикм. до соняшник. || Зробл., вигот., зібраний і т. ін. з соняшника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соняшниковий — Со́няшнико́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. соняшниковий — СО́НЯШНИКОВИЙ, а, е. Прикм. до со́няшник. Плахти аж горять, нитки виварені в соняшниковому цвіті, бузиновій ягоді, вільховій корі… (Горд.  Словник української мови в 11 томах
5. соняшниковий — Соняшниковий, -а, -е Изъ подсонечника, подсолнечный. Соняшникова олія. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка