спищати
СПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм.
Те саме, що пропища́ти.
Жінка вийшла з терплячок: ухопила чоловіка за рам'я та й спищала: – Таже говори. Мільку, чого мовчиш..?! (Л. Мартович);
– А я не мама? – спищала і знову підскочила худощава [худорлява] і дрібна, як воробець, Журавлиха (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)