Значення в інших словниках
-
спищати —
спища́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
спищати —
СПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. Те саме, що пропища́ти. Жінка вийшла з терплячок: ухопила чоловіка за рам'я та й спищала: – Таже говори. Мільку, чого мовчиш..?! (Л. Мартович); – А я не мама? – спищала і знову підскочила худощава [худорлява] і дрібна, як воробець, Журавлиха (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
-
спищати —
СПИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. Те саме, що пропища́ти. Жінка вийшла з терплячок: ухопила чоловіка за рам’я та й спищала: — Таже говори. Мільку, чого мовчиш..?! (Март., Тв., 1954, 190); — А я не мама?...
Словник української мови в 11 томах
-
спищати —
Спища́ти, -щу́, -щи́ш гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка