споруджувач

СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм.

Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні.

Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (з газ.);

Споруджувачі житлового комплексу.

Значення в інших словниках

1. споруджувач — спору́джувач іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. споруджувач — -а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (Рад. Укр., 19.Х 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах