споруджувач

спору́джувач

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. споруджувач — -а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (з газ.); Споруджувачі житлового комплексу.  Словник української мови у 20 томах
3. споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (Рад. Укр., 19.Х 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах