Великий тлумачний словник сучасної мови

споруджувач

спору́джувач

-а, ч., розм.

Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. споруджувач — спору́джувач іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (з газ.); Споруджувачі житлового комплексу.  Словник української мови у 20 томах
  3. споруджувач — СПОРУ́ДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (Рад. Укр., 19.Х 1965, 4).  Словник української мови в 11 томах