споряджатися
СПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.
1. Здійснюючи підготовку до чого-небудь, забезпечувати себе усім необхідним; збиратися, готуватися.
Отак Свирид нахвалявся, В путь-дорогу споряджався, І озувся, і одягся, Мов на ярмарок убрався (із журн.);
З ним [політруком] споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа);
Вона спорядилась іти храмувати до тітки, в друге село (Ганна Барвінок);
Саїд поквапно спорядився, сів на коня й поїхав (Іван Ле);
Споряджатися в далку дорогу.
2. тільки недок. Пас. до споряджа́ти.
Словник української мови (СУМ-20)