споряджений

СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до споряди́ти.

Пасіка була захищена і споряджена (О. Стороженко);

Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (В. Кучер);

Свіжі, щедро споряджені найновішою технікою врангелівські корпуси, здавалось, все зметуть на своєму шляху (О. Гончар);

// споря́джено, безос. пред.

Того ж дня по обіді було споряджено до Вишневецького посланця (Іван Ле);

// у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. споряджений — споря́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. споряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спорядити. || споряджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (Стор., І, 1957, 228); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (Кучер, Голод, 1961, 326); Свіжі...  Словник української мови в 11 томах