споряджений

споря́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до спорядити.

|| споряджено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. споряджений — споря́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (О. Стороженко); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (В.  Словник української мови у 20 томах
3. споряджений — СПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споряди́ти. Пасіка була захищена і споряджена (Стор., І, 1957, 228); Так вони й поїхали до Москви удвох з Мишком, добре споряджені в дорогу інтендантами полковника Горпищенка (Кучер, Голод, 1961, 326); Свіжі...  Словник української мови в 11 томах