спорядження
споря́дження
-я, с.
1》 Дія за знач. спорядити, споряджати.
2》 збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь.
3》 збірн. Предмети озброєння, обмундирування та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови