справдішній

СПРА́ВДІШНІЙ, я, є, розм.

Те саме, що спра́вжній.

Лащ лизнув язиком і крикнув: – Ясновельможні панове? Та це ж омана! Це мана! Це не град і не сніг, а справдішня солона сіль! Князь нас піддурив! Навів на нас ману! (І. Нечуй-Левицький);

Його називали в селі “Тупий”. Яке ж його справдішнє прізвище, то Славко не знав (Л. Мартович);

Груди її сильно хвилювали, очі блищали, гнів був справдішній (І. Франко);

Справдішні річки, такі, як Псьол чи Ворскла, Оріль або Самара, через які довелось переправлятись Данькові, були вже десь далеко, як у дитинстві (О. Гончар);

Занедужав ото парубок. А й хворість то була не справдішня, а з хитрощами (з легенди).

Значення в інших словниках

1. справдішній — спра́вдішній прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. справдішній — див. справжній  Словник синонімів Вусика
3. справдішній — -я, -є, розм. Те саме, що справжній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. справдішній — СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. справдішній — СПРА́ВДІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що спра́вжній. Лащ лизнув язиком і крикнув: — Ясновельможні панове? Та це ж омана! Це мана! Це не град і не сніг, а справдішня солона сіль! Князь нас піддурив! Навів на нас ману! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах