спразнити
СПРАЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док.
1. що. Скасувати.
Звався він Тиміш Іванович і був дяком у нашій церкві. До нас тоді його надано, як у Макухах спразнили церкву, то звідти він переведений (Марко Вовчок).
2. Провести якийсь час святково, не працюючи.
П'ятницю спостила, неділю спразнила (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)